14 жовтня Україна відзначає День захисників і захисниць, згадуючи всіх, хто в різні часи обороняв та боронить нині наш суверенітет і територіальну цілісність.

        Також відповідно до Постанови Верховної Ради України «Про відзначення пам’ятних дат і ювілеїв у 2022–2023 роках» від 17 грудня 2021 року № 1982-ІХ з метою консолідації та формування історичної свідомості українського народу, збереження національної пам’яті в країні відзначатимуть 80 років із часу створення Української повстанської армії – формації, яка відіграла вагому роль в утвердженні української національної ідеї, боротьбі за незалежність України, збереженні та примноженні військових і державотворчих традицій.

          Повернення до повстанських традицій не випадкове. Нині ми продовжуємо ту саму боротьбу, яку вела УПА, – боротьбу за свободу проти того ж ворога – російського імперіалізму.

         Тоді й зараз ворог – один.

           У повномасштабній війні, розв’язаній РФ, українці зі зброєю в руках боронять      незалежність не лише власної держави, а й країн Європи.

       Сьогодні світ знову зіткнувся з режимом, який прагне поділити кордони й прямує до новітнього тоталітаризму, який отримав  назву «рашизм». Цей неологізм, що виник від поєднання слів «раша» (від англійського russia) і «фашизм», поки що не належить до наукового та офіційного дискурсів, але його знає кожен українець. Для нас він уособлює беззаперечне зло, яке несе вбивства, руйнування, геноцид.

         Нинішні злочини російських військових свідчать про їхній свідомий намір знищити українців. Так було, зокрема, в 1918 році в захопленому більшовиками Києві, коли за місяць було вбито від 3 до 5 тисяч людей. Так було в 1932–1933 роках, коли Сталін та радянський режим організували Голодомор-геноцид, і пізніше, коли мільйони українців стали жертвами репресій комуністичного тоталітарного режиму. До прикладу, за участь в УПА чи її підтримку каральні органи СРСР репресували понад 500 тисяч осіб.

          Що таке УПА? 

Українська повстанська армія – це озброєне крило ОУН (Організація українських націоналістів) яке діяло на території України протягом 1942-1953 років.

Бійці УПА воювали одразу проти двох режимів – гітлерівського (нацистського) та сталінського (радянського).

Головною метою для ОУН УПА була незалежність України.

Неоднозначна постать, український націоналіст Степан Бандера є одним з провідних членів ОУН УПА.

            Серед архівних матеріалів зберігається багато інформації про те, як у складі     Української повстанської армії воювали представники різних національностей. З   одного боку, це проявляється у формі згадування в оперативних документах НКДБ–   МДБ про наявність у складі УПА окремих загонів, сформованих за національною   ознакою, з іншого – це заклики самих повстанців у вигляді листівок до узбеків,   грузинів, вірменів, росіян, чеченців, башкирів, інших народів Азії та Сибіру     переходити до лав УПА і спільно боротися проти московсько-більшовицьких та     гітлерівських загарбників.

        Чому святкуємо 14 жовтня?

УПА була заснована навесні, але у 1947 році Українська Головна Визвольна Рада визнала 14 жовтня Днем постання руху. Та після занепаду УПА свято масово відзначати припинили.

Традицію відновив третій президент України Віктор Ющенко, який у 2005 році запровадив святкування річниці створення УПА 14 жовтня.